- мені нині сказали, що всі Діви стерви.
- ні, ні, ми не стерви...
- не стерви?
- ні.. ми Мега Стерви

страшенно болить голова... а хребет просить повалятись в ліжечку....


дайте мені цукерочку, погладьте по голівонці і скажіть жи я гарна дівчинка

Мінус.
Вобшем я на старості років нині побила коліно. І трошки лікоть даже ушибла...
/приземлилась з маршрутки благодаря сільно толкающейся тьотці/. А потім вся в болоті тьопала домів переодягатись і мастити коліно нє зєльокоф, так хоч би перекисом. Тепер нінавіжу спускатись по сходах....

Плюс.
Вихідні плануватиму на свій розсуд, шось там із відрядженням не склалось-перенеслось і т.д.

от сиджу і думаю, що що вибрати?

порадьте!

іноді всіма фібрами душі починаю ненавидіти курящих, яких інакше, ніж падонкамі не назвеш...

це коли курять водії у переповненій маршрутці,
це коли курять в ліфті....
чи на зупинці громадського транспорту під дашком /тіпа йде дощ і всі там ховаються/

повбивала б.... чесне слово....

ось і літечко прийшло, пригріло і тепер можна сміливо ходить напівроздягненною і ніхто на тебе пальцем показувати не буде.

можна тепер пакувать чумадани і їздити різними довколишніми замками, містами, містечками, заодно приглядаючи спорядження для загулів по всіляким літнім фестам /сподіваюсь про Підкамінь ви пам"ятаєте/

можна прийти пів на дев"яту в Філу і мати щєстє побачити вільний столик.

можна вмудритись за 12 годин змотатись у Луцьк /4 години туди, 4 години там, 4 години назад/

можна вночі зупинитись біля куща з жасміном і насолоджуватись п"янкими запахами...

можна бігати босоніж по траві, сидіти на львіських фонтанах і приділяти більше часу друзям

Літо велкам!

Зранку виявилось жи моя пушиста дама Магдалєна вирішила злопати шнурочок з чохла на мобілці. Враховуючи що вона вже давно відома пристрастю до різних мотузочок-шнурівочок і лєнточок, то я вже давно усіляке таке ховаю /взуття, нитки і так далі/. А от на чєхолчик моя Магдявка ніколи не звертала увагу... Зря виявляється я розслабилась.

От пруть її ті мотузочки, хоть ти шо роби. А я так надіялась, шо після першого досвіду поїдання шнурочка /Магда тоді сиділа три дні грусна-грусна/ вона ті експерименти кине.

Була вчора ввечері в кінопалаці. Себто нарешті за стільки часу-років-тисячолітть вибралась в кіно. Для мене це була подія, направду. Велике спасибі ініціативній групі в особі однієї дуже хорошої людини!:)

Фільм був про залізну людину. Стрілялка із хорошою часткою гумору. Так шо я тепер в курсі шо такоє "железний чілавєк". І оскільки там ше показували рекламу мультика із пандою, то тепер задумуюсь чи не піти ше на "Кунгфу-панду", і ще давно хтіла потрапити на продовження Хронік Нарнії..

А ще вчора вночі мало не плакала від сміху, читаючи лист, який прислали мені з далекого Дніпропетровська. Я вам скажу, чого-чого, а такого я від шановного всіма нами птаха sparrow_hawk не чекала:)))))))) Зате сам лист позитивний і дуже пасув аби я його відкрила саме вночі.


А ще загалом життя останнім часом інтригуюче-хороше, мурррррр:)***

І чого кожної весни дівчата змушенні не лише дєлать депіляцію на ногах /хрен з нею, не так вже й складно/, але й регулярно художньо заліплювати стерті ноги лейкопластирем?

Це виробники лейкопластиря домовились з виробниками жіночого взуття чи шо?

я бальной і на ці вихідні валяюсь фдома /з Тернополем не склалось/

Юпік на злобу дня, так би мовити, на весняно-літній-осінній період.

Ну ви пойняли /пішла пить каву з большого горнєтка/

Знаєте, хочу сказати те, що за ці вихідні зрозуміла - свято це ти і ті, хто біля тебе.

Отож справжнє свято завжди поруч.

Подяки всім, з ким я провела цей Великдень писати не буду, ви й так знаєте як я була рада що ви про мене не забули.

І ще - маленький сюрпрайз - я на Великдень виглядала саме так:
http://green-carrot.livejournal.com/112111.html

1. Нічьто так не красіт дєвушку как перекісь водорода /проверенно на собі, так би мовити/. Себто перед паскою в вирішила уп"ять розмалювати себе, а не писанки. Тепер я сама, як та писанка.

2. чим гірша машина розвалюха тим сильніше вона розганяється по калюжах, аби обталяпати пішоходів.

3. в гостях завжди приємно, а в гостях у найкращої у світі куми та абажаємой внучькі ше й канапками з ковбасою годують.

4. варто трішки загрузити деталізованими питаннями начальство, як відразу ж тобі роблять два скороченних робочих дня /у п"ятницю і середу/.

5. в тому житті вистояти чергу за родинною ковабкою - не головне, головне коли тобі є чим насолоджуватись!

Закупляюсь нині в обід у сільпо.
Дівчинка на касі мене тричі перепитує "Це все???"
Я непойнявши шутки юмора тричі відповідаю так.
Оплачую, виходжу, файно пакую то у сумку. І лише тоді починаю розуміти чого касирша так дивувалась: я взяла пачку сушених кальмарів і пляшку соєвого соуса.
Меню так би мовити, бгггг

Ну всі ви мабуть знаєте що у "FoxMart" стоять не лише баки з безкоштовною моршинською для клієнтів, а й системи караоке якими теж може скористатись будь-який відвідувач.
інтєрєсно шо ж буде як на якихось там вихідних збіжиться толпа якихось там флеш-мобщиків і почне співать наприклад "ах какая женщіна" або "акапулька-ай-яй-яй-яй". Ну адміністратори мені сказали - шо ніц не буде. але думаю жи охорона всполошиться

Моя Магда, як справжня мартовська кицька вирішила пожартувати у квітні і почала мені тут муркати і мняфкати жи хоче кота.
Тепер і я і Тор сприймаємось нею як потенційні кавалєри.
Хто знає чи то надовго і шо дєлать взагалі /їй ніззя ніяких таблеток і капель, бо планується потім поява котенят, десь так восени/

Хтіли - дочекались.

Перші фотки оновленної мене висять у мого дуже талановитого фотографа

На днях спостерігала таку картину:

біля смітника хтось дуже добрий викинув шматки сухого хліба /погодувать пташок, так би мовити/. На той хліб відразу ж злетілась ціла юрба сизих голубів.

найбільше мене вразило те, що поміж тих голубів ходив бомж і старанно визбирував той хліб, аби з"їсти самому.

Таки люди і голуби. І сухий хліб....

А цирк уєхал в Луцьк!

Ото пакую нині речі і завтря буду активно просвєщять красівих і умних мальчєгов жителів Луцька.

Завтра я у Луцьку.
Хто знає де там можна смачно і главное не дорого пожрать?

Розмова по телефону, підслухана в маршрутці

_Привіт, Люда, я вже їду додому. Та, так рано. Шо тобі взяти?
/після паузи / Як все є? Може щось купити? Ну шо там треба... ну хліба, булочок?
/після паузи/ А хто це? Люда, то ти? Хто це? Юра? А, Юра.. Я вже їду додому... /і далі по тексту/